монастир

(форма організації чернецтва, що існує відповідно до певних церковних правил і норм; будівлі й місцина цієї громади); кляштор (католицький), абатство (римо-католицький з усіма належними йому володіннями); пустинь (невеликий, у відлюдній місцевості); лавра (великий православний чоловічий)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • Монастир — портовый город в Тунисе (см. Тунис (государство)) с населением 50 тыс жителей, лежит на скалистом полуострове на самом юге залива Хаммамета в 24 км от курортного города Сус. Имя городок получил от латинского слова Monasterium, что значит… …   Географическая энциклопедия

  • Монастир —         город порт в Тунисе. Вырос в VIII IX вв. на месте финикийского, затем римского г. Руспина. Ворота медины Баб ас Сур и Баб ад Дарб (оба XIII в.), руины Большого рабата (796), касба (ныне Музей исламского искусства; IX XI вв., по другим… …   Художественная энциклопедия

  • Монастир — У этого термина существуют и другие значения, см. Монастир (значения). Город Монастир Страна ТунисТунис …   Википедия

  • Монастир — Монастир. Михраб мечети Сайида. X—XI вв. Монастир, город на востоке Туниса. Административный центр вилайета Монастир. Около 27 тыс. жителей (1966). Порт на южном берегу залива Хаммамет. Аэропорт. Торгово ремесленный центр. Текстильные… …   Энциклопедический справочник «Африка»

  • Монастир —         город на В. Туниса, в вилайете Сус, на побережье Средиземного моря. 19,2 тыс. жителей (1966, перепись). Торгово ремесленный и развивающийся промышленный центр. Производство оливкового масла. Лов и переработка рыбы, добыча губок.… …   Большая советская энциклопедия

  • монастир — я/, ч. 1) У буддизмі, християнстві (православ ї і католицизмі) – громада ченців або черниць, що з належними їй землями й капіталами становить церковно господарську організацію. || збірн. Члени цієї громади. 2) Церква, будівлі й територія, належні …   Український тлумачний словник

  • монастир — (грец. усамітнене житло) Комплекс різних споруд або приміщень, призначений для проживання людей, які присвятили себе служінню релігійному культу. Виконувались у вигляді приміщень, заглиблених в скелях або землі (т. зв. печерні) або складались з… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • монастир — [монасти/р] тиер а/, ор. тиере/м, м. (ў) тиер і/, мн. тиер і/, тиер і/ў, д. тиер а/м …   Орфоепічний словник української мови

  • монастир — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • монастир — тиря, ч. Пр. Релігійна громада ченців або черниць з належною їй територією, будівлями, церквою та капіталами, що належать цій організації …   Словник лемківскої говірки

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.